Довідник деревообробника — Wood-Info.org

Інформаційно-довідкова система включає документи з питань деревообробки та будівництва (ДБН, ДСТУ, СНиП, ГОСТ, ВСН, організаційно-розпорядчі документи Держбуду України та інших міністерств і відомств, довідкові матеріали, книги, словники), які носять інформаційно-довідковий характер.

Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ          МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

 

 

 

 

 

 

 

 



Конструкції будинків і споруд

 

 

 

БЛОКИ ВІКОННІ ТА ДВЕРНІ Методи визначення опору теплопередачі

ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)


 

 

БЛОКИ ОКОННЫЕ И ДВЕРНЫЕ Методы определения сопротивления теплопередаче

ГОСТ 26602.1-99


Видання офіційне                                                          Издание официальное

 

 

 

 

 

 

 


Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України


Межгосударственная научно-техническая комиссия по стандартизации, техническому нормированию

и сертификации в строительстве


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)

 


Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ

Науково-дослідним інститутом будівельної фізики Російської Академії архітектури і будівельних наук за участю Управління стандартизації, технічного нормування і сертифікації Держбуду Росії, Федерального науково-технічного центру із сертифікації у будівництві Держбуду Росії та Асоціації виробників енергоефективних вікон Російської Федерації

ВНЕСЕНИЙ

Держбудом Росії

2 ПРИЙНЯТИЙ

Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації, технічного нормування і сертифікації у будівництві (МНТКБ) 20 травня 1999 р.

За прийняття проголосували:

 

Найменування

держави

Найменування органу державного управління будівництвом

Республіка

Вірменія

Міністерство містобудування

Республіка

Казахстан

Комітет у справах будів-ництва Міністерства енергетики, індустрії і торгівлі

Киргизька

Республіка

Державна інспекція із архітектури і будівництва при Уряді Киргизької Республіки 

 

Республіка

Молдова

Міністерство розвитку територій, будівництва і комунального госпо-дарства

Російська Федерація

Держбуд

Республіка Таджикистан

Комітет у справах архі-тектури та будівництва

Україна

Держбуд

 

 

3 ВВЕДЕНИЙ

Наказом Держбуду України від 9.10.2000 р.

№ 216 на заміну ГОСТ 26602-85,

СТ СЕВ 4183-83

Цей державний стандарт України не може бути повністю або частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держбуду України


Предисловие

1 РАЗРАБОТАН

Научно-исследовательским институтом строительной физики Российской Ака­демии архитектуры и строительных наук с участием Управления стандартизации, технического нормирования и сертифи­кации Госстроя России, Федерального научно-технического центра по сертифи­кации в строительстве Госстроя России и Ассоциации производителей энергоэффек­тивных окон Российской Федерации

ВНЕСЕН

Госстроем России

2 ПРИНЯТ

Межгосударственной научно-технической комиссией по стандартизации, техничес­кому нормированию и сертификации в строительстве (МНТКС) 20 мая 1999 г.

За принятие проголосовали;

 

Наименование

государства

Наименование органа государственного управ-ления строительством

Республика

Армения

Министерство градостроительства

Республика

Казахстан

Комітет по делам строи-тельства Министерства энергетики, индустрии и торговли

Киргизская

Республика

Государственная инспек-ция по архитектуре и строительству при Пра-вительстве Киргизской Республики 

Республика

Молдова

Министерство развития территорий, строитель-ства и комунального хозяйства

Российская Федерация

Госстрой

Республика Таджикистан

Комитет по делам архи-тектуры и строительства

Украина

Госстрой

 

 

3 ВЗАМЕН

ГОСТ 26602-85, СТ СЭВ 4183-83

 

 

 

Настоящий межгосударственный стандарт не может быть полностью или частично воспроиз­веден, тиражирован и распространен в качестве официального издания без разрешения Секрета­риата МНТКС


© Укрархбудінформ


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)

 

                             Зміст                                                    Содержание

 

 



1 Галузь використання .................................. 1

2 Нормативні посилання ............................... 1

3 Терміни, позначення та визначення ......... 2

4 Сутність методів ......................................... 4

5 Випробувальне обладнання та засоби контролю .................................................... 4

6 Відбір і подготовка зразків ....................... 6

7 Підготовка до випробувань ...................... 7

8 Проведення випробувань ......................... 10

9 Обробка результатів випробувань ...........12

10 Оформлення результатів випробувань...15

Додаток А

Методика вивіру засобів

вимірювань ............................................... 16

Додаток Б

Форми запису результатів

випробувань ............................................. 18

Додаток В

Розрахунковий метод визначення опору  теплопередачі ........................................... 20


1 Область применения ................................ 1

2 Нормативные ссылки ............................... 1

3 Термины, обозначения и определения ... 2

4 Сущность методов .................................... 4

5 Испытательное оборудование и средства контроля .................................................... 4

6 Отбор и подготовка образцов .................. 6

7 Подготовка к испытаниям ........................ 7

8 Проведение испытаний ........................... 10

9 Обработка результатов испытаний ........ 12

10 Оформление результатов испытаний ... 15

Приложение А

Методика поверки средств

измерений ................................................. 16

Приложение Б

Формы записи результатов

испытаний ................................................... 18

Приложение В

Расчётный метод определения сопротивления теплопередаче ................ 20


 

 

 


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ                МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

Конструкції будинків і споруд

Блоки віконні та дверні

Методи визначення опору теплопередачі


 

Конструкции зданий и сооружений

Блоки оконные и дверные

Методы определения сопротивления теплопередаче

Structures of buildings and erections

Windows and doors

Methods of determination of resistance

of thermal transmission


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)


 


 


Чинний від 2001-01-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт установлює методи виз­начення опору теплопередачі віконних та дверних засклених блоків і їх елементів (далі -віконних блоків), які виготовляють із різних матеріалів, для опалюваних будинків і споруд різного призначення.

 

Методи, що установлені у даному стан­дарті, застосовують при проведенні типових, сертифікаційних та інших періодичних лабо­раторних випробувань.

Допускається використання методів да­ного стандарту для визначення опору тепло­передачі глухих дверних блоків, зенітних ліх­тарів, вітражів та їх фрагментів, а також склопакетів і профільних систем.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті використані поси­лання на такі стандарти:


Дата введения 2000-01-01

1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт устанавливает мето­ды определения сопротивления теплопередаче оконных и дверных остекленных блоков и их элементов (далее - оконных блоков), изготав­ливаемых из различных материалов, для отапливаемых зданий и сооружений различ­ного назначения.

Методы, установленные в настоящем стандарте, применяют при проведении типо­вых, сертификационных и других периоди­ческих лабораторных испытаний.

Допускается использование методов нас­тоящего стандарта для определения сопротив­ления теплопередаче глухих дверных блоков, зенитных фонарей, витражей и их фрагментов, а также стеклопакетов и профильных систем.

2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие стандарты:


ГОСТ 112-78

 

Термометры метеорологические стеклянные. Технические условия

 

ГОСТ 1790-77

 

Проволока из сплавов хромель Т, алюмель, копель и константан для термоэлектродов термоэлектрических преобразователей. Технические условия

 

ГОСТ 5774-76

 

Вазелин конденсаторный. Технические условия

 

ГОСТ 7502-98

 

Рулетки измерительные металлические. Технические условия

 

ГОСТ 8711-93

 

Приборы аналоговые показывающие электроизмерительные прямого действия и вспомогательные части к ним. Часть 2. Особые требования к амперметрам и вольтметрам

 

 




 



Видання офіційне


Издание официальное


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) c.2

 

ГОСТ 9736-91

 

Приборы электрические прямого преобразования для измерения неэлектри-ческих величин. Общие технические требования и методы испытаний

ГОСТ 9871-75

 

Термометры стеклянные ртутные электроконтактные и терморегуляторы. Технические условия 

ГОСТ 10616-90

Вентиляторы радиальные и осевые. Размеры и параметры

ГОСТ 13646-68

Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. Технические условия

ГОСТ 14791-79

Мастика герметизирующая нетвердеющая строительная. Технические условия

ГОСТ 20477-86

Лента полиэтиленовая с липким слоем. Технические условия

ГОСТ 25380-82

Здания и сооружения. Метод измерения плотности тепловых потоков, проходящих через ограждающие конструкции

ГОСТ 26254-84

Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкций

ГОСТ 27382-87

Переключатели поворотные. Общие технические условия

 


ДСТУ Б.В.2.7-8-94

 Плити пінополистирольні.

 Технічні умови

 

3 ТЕРМІНИ, ПОЗНАЧЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У даному стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями.

Світлопрозора огороджувальна конст­рукція - огороджувальна конструкція, яка призначається для освітлення природним світлом приміщень будинків.

Теплопередача - перенесення теплоти крізь огороджувальну конструкцію від середовища з більш високою температурою до середовища з більш низькою температурою.

Тепловий потік Q, Вт - кількість теплоти, що проходить крізь огороджувальну конст­рукцію за одиницю часу.

Щільність теплового потоку q, Вт/м2 -кількість теплоти, що проходить крізь огород­жувальну конструкцію за одиницю часу, від­несена до площі розрахункової поверхні роз­міром 1 м2 .

Термічний опір однорідної огороджувальної конструкції Rk , м2 · °С/Вт - відношення різниці температур внутрішньої і зовнішньої повер­хонь однорідної огороджувальної конструкції до щільності теплового потоку крізь конст­рукцію в умовах стаціонарної теплопередачі, яке обчислюється за формулою

 

,                             (1)

де  tв , tз       - температури внутрішньої і

             зовнішньої поверхонь огороджу­вальної конструкції, °С;


 

ГОСТ 15588-86

Плиты пенополистироль-ные. Технические условия

 

3  ТЕРМИНЫ, ОБОЗНАЧЕНИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ

В настоящем стандарте применяют сле­дующие термины с соответствующими опре­делениями.

 

Светопрозрачная ограждающая конст­рукция - ограждающая конструкция, предназ­наченная для освещения естественным светом помещений зданий.

Теплопередача - перенос теплоты через ограждающую конструкцию от среды с более высокой температурой к среде с более низкой температурой.

Тепловой поток Q, Вт - количество тепло­ты, проходящее через ограждающую конст­рукцию в единицу времени.

Плотность теплового потока q, Вт/м2 - количество теплоты, проходящее через ог­раждающую конструкцию в единицу времени, отнесенное к площади расчетной поверхности размером 1 м2.

Термическое сопротивление однородной ограждающей конструкции Rk , м2 · °С/Вт –отношение разности температур внутренней и внешней поверхностей однородной ограж­дающей конструкции к плотности теплового потока через конструкцию в условиях стаци­онарной теплопередачи, вычисляемое по формуле

,            (1)

где  tв , tн       - температури внутренней и внешней поверхностей огражда­ющей конструкции, °С;


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.3

 


q      - щільність теплового потоку крізь огороджувальну конструкцію, Вт/м2.

Опір теплопередачі однорідної огороджу-вальної конструкції Ro, м2 · °С/Вт  - відношення різниці температур навколишнього середо­вища з обох боків однорідної огороджувальної конструкції до щільності теплового потоку крізь конструкцію в умовах стаціонарної теп­лопередачі, яке обчислюється за формулою

                            (2)

де tв , tз      - температури навколишнього середовища з обох боків огород-жувальної конструкції, °С.

Приведений термічний опір неоднорідної огороджувальної конструкції , м2 · °С/Вт -усереднене за площею розрахункової поверхні неоднорідної огороджувальної конструкції значення термічного опору, яке обчислюється за формулою

 


q    - плотность теплового потока через ограждающую конструк­цию, Вт/м2.

Сопротивление теплопередаче однород-ной ограждающей конструкции Ro, м2 · °С/Вт - отно­шение разности температур окружающей среды по обе стороны однородной ограждаю-щей конструкции к плотности теплового пото-ка через конструкцию в условиях стационар-ной теплопередачи, вычисляемое по формуле

                            (2)

где tв , tн       - температуры окружающей среды

по обе стороны ограждающей конструкции, °С.

Приведенное термическое сопротивление неоднородной ограждающей конструкции , м2 · °С/Вт - усредненное по площади расчетной поверхности неоднородной ограждающей конструкции значение термического сопро­тивления, вычисляемое по формуле


                                          (3)

 


                                    (4)     

де Fi        - площа і-ї однорідної зони ого­роджувальної колнструкції, м2;

Rki       - термічний опір і-ї однорідної зони огороджувальної конст­рукції,            м2 · °С/Вт.

Приведений опір теплопередачі однорідної огороджувальної конструкції , м2 · °С/Вт -усереднене за площею розрахункової поверхні неоднорідної огороджувальної конструкції значення опору теплопередачі, яке обчислю­ється за формулою

 

 

 

 

 

де Fi       - площа і-ї однорідної зони ого­роджувальної конструкції, м2;

 Roi       - опір теплопередачі і-ї однорідної зони огороджувальної конструк­ції, м2 ·°С/Вт

 

Розрахункові зони світлопрозороі огород­жувальної конструкції - ділянки конструкції (коробка, рама, стулка, роздільні елементи: імпости, слупики, бруски віконних і дверних рам, центральні і крайові зони скління), які є або приймаються за однорідні температурні зони.

 

Серія виробів, типорозмірний ряд - ряд огороджувальних конструкцій, що характери­зуються єдиним конструктивним рішенням і відзначаються    габаритними    розмірами,    ар-


где Fi        -  площадь i-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2;

      Rki           - термическое сопротивление i-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2 · °С/Вт .

Приведенное сопротивление тепло-передаче неоднородной ограждающей конструкции , м2 · °С/Вт - усредненное по площади расчетной поверхности неоднородной ограждающей конструкции значение сопротивления теплопередаче, вычисляемое по формуле

где  Fi       - площадь i-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2;

       Roi        - сопротивление теплопередаче і-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2 · °С/Вт.

 

Расчетные зоны светопрозрачной ограж­дающей конструкции - участки конструкции (коробка, рама, створка, разделительные элементы: импосты, горбыльки, бруски пере­плета, центральные и краевые зоны остекле­ния), являющиеся или принимаемые за одно­родные температурные зоны.

Серия изделий, типоразмерный ряд - ряд ограждающих конструкций, характеризую­щихся единым конструктивным решением и отличающихся габаритными размерами, ар-


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.4

 


хітектурним рисунком, а також відносною площею і варіантами скління.

4 СУТНІСТЬ МЕТОДІВ

Лабораторні методи визначення опору теплопередачі віконних блоків полягають у створенні постійного за часом перепаду тем­ператур з обох боків випробуваного зразка, вимірюванні температур повітря і поверхонь ділянок зразка, а також теплового потоку (або теплової потужності на його створення), що проходить крізь зразок при стаціонарних умовах випробувань, та подальшому обчис­люванні значень термічного опору і опору теплопередачі.

5 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ

5.1 Для проведення випробувань застосо­вують:

- кліматичну камеру згідно з ГОСТ 26254, що має тепле і холодне відділення, а також перегородку з прорізом (рису­нок 1), в яку установлюють випробу­ваний зразок;

- термоелектричні перетворювачі (тер­мопари) згідно з ГОСТ 1790, градуйо­вані у встановленому порядку, з діапа­зоном вимірювання температури від мінус 50 до +50°С;

- вимірники теплового потоку - тепло­міри згідно з ГОСТ 25380, градуйовані у встановленому порядку, з діапазоном вимірювання щільності теплового потоку до 250 Вт/м2;

- приставну калориметричну камеру, що установлюється у теплому відділенні кліматичної камери, з примиканням до перегородки за периметром випробу­ваного зразка (рисунок 1);

- джерело постійного струму за норма­тивним документом (далі - НД);

- амперметр згідно з ГОСТ 8711;

- вольтметр згідно з ГОСТ 8711;

- мілівольтметр згідго з ГОСТ 9736;

- скляні термометри згідно з ГОСТ 112, ГОСТ 13646 з діапазоном вимірювання температури від мінус 50 до +50°С;

- електроконтактні термометри згідно з ГОСТ 9871;

- метеорологічні термографи і гігрогра­фи за НД;


хитектурным рисунком, а также относитель­ной площадью и вариантами остекления.

4 СУЩНОСТЬ МЕТОДОВ

Лабораторные методы определения соп­ротивления теплопередаче оконных блоков заключаются в создании постоянного во вре­мени перепада температур по обеим сторонам испытываемого образца, измерении темпе­ратур воздуха и поверхностей участков об­разца, а также теплового потока (или тепло­вой мощности на его создание), проходящего через образец при стационарных условиях испытания, и последующем вычислении зна­чений термического сопротивления и сопро­тивления теплопередаче.

 

 

5  ИСПЫТАТЕЛЬНОЕ ОБОРУДОВА­НИЕ И СРЕДСТВА КОНТРОЛЯ

5.1 Для проведения испытаний применяют:

 

- климатическую камеру по ГОСТ 26254, имеющую тёплое и холодное отде­ления, а также перегородку с проёмом (рисунок 1), в которую устанавливают испытываемый образец;

- термоэлектрические  преобразователи (термопары) по ГОСТ 1790, градуиро­ванные в установленном порядке, с диапазоном измерения температуры от минус 50 до +50°С;

-  измерители теплового потока - тепло­меры по ГОСТ 25380, градуированные в установленном порядке, с диапазо­ном измерения плотности теплового потока до 250 Вт/м2;

- приставную калориметрическую ка­меру, устанавливаемую в теплом отде­лении климатической камеры, с при­мыканием к перегородке по периметру испытываемого образца (рисунок 1);

- источник постоянного тока по норма­тивному документу (далее - НД);

-  амперметр по ГОСТ 8711;

-  вольтметр по ГОСТ 8711;

-  милливольтметр по ГОСТ 9736;

- стеклянные термометры по ГОСТ 112,  ГОСТ 13646 с диапазоном измерения температуры от минус 50 до +50°С;

- электроконтактные термометры по ГОСТ 9871;

- метеорологические термографы и гигрографы по НД;



ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.5

 

 


I - тепле відділення камери; II - холодне відді­лення камери; III - машинний зал; IV- приміщення з вимірювальною апаратурою; 1 - система авто­матичного збору даних; 2 - нагрівальні прилади; З - випробуване вікно; 4 - випарник; 5 - хо­лодильна установка; 6 - теплоізоляційний шар за периметром прорізу; 7 - калориметр (утеплена приставна камера); 8 -металеве відбивне покриття; 9 - спіраль нагрівання, що рівномірно розподілена за площею калориметра; 10 - вен­тилятор

 

Рисунок 1 - Схеми кліматичної камери для про­ведення випробувань:

а) при вимірюванні теплових потоків за допомогою тепломірів;

б) за допомогою приставної кало­риметричної камери


І - теплое отделение камеры; II - холодное отде­ление камеры; III - машинный зал; IV - поме­щение с измерительной аппаратурой; 1 -система автоматического сбора данных; 2 - на­гревательные приборы; 3 - испытываемое окно;

4 - испаритель; 5 - холодильная установка; 6 -теплоизоляционный слой по периметру проема;

7 - калориметр (утепленная приставная камера); 8 - металлическое отражательное покрытие; 9 -спираль нагрева, равномерно распределенная по площади калориметра; 10 - вентилятор

Рисунок 1 - Схемы климатической камеры для проведения испытаний:

а) при измерении тепловых потоков при помощи тепломеров;

б) с помощью приставной калори­метрической камеры


 

 

 

- аспіраційний психрометр за НД з похибкою вимірювання не більше ±1,0%;

- щитові перемикачі згідно з ГОСТ 27382;

- посудина Дьюара за НД;

- рулетки металеві згідно з ГОСТ 7502;

- вентилятори осьові згідно з ГОСТ 10616.

При проведенні випробувань допускаєть­ся використання інших приладів, обладнання і вимірювальних засобів, що відповідають умовам проведення випробувань і вивірені у встановленому порядку.


 

 

 

- аспирационный психрометр по НД с погре-шностью измерения не более ±1,0%;

- щитовые переключатели по ГОСТ 27382;

- сосуд Дьюара по НД;

- рулетки металлические по ГОСТ 7502;

- вентиляторы осевые по ГОСТ 10616.

При проведении испытаний допускается использование других приборов, оборудо­вания и измерительных средств, отвечающих условиям проведения испытаний и поверен­ных в установленном порядке.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.6

 


5.2 Вивір апаратури, що застосовується для визначення опору теплопередачі за даним стандартом, проводять за методикою, яка викладена у додатку А.

6 ВІДБІР І ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ

 

6.1 Випробування віконних блоків прово­дять на зразках повної заводської готовності, що виконані у відповідності з нормативною і технічною документацією на ці вироби.

6.2 Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробування реко­мендується відбирати не менше двох однотип­них зразків. У випадку, якщо відбір зразків проводять без участі представників випро­бувального центру (лабораторії), про це роб­лять відповідний запис у протоколі випро­бувань.

 

6.3 Рекомендовані розміри зразків ві­конних блоків для випробувань (висота х ширина):(15 х 12) дм і (15 х 13,5) дм з відношен­ням площі скління до площі заповнення світ­лового прорізу не менше 0,5.

6.4 При випробуваннях системи профілів (комбінації стулок, коробок та інших елемен­тів) із них у відповідності з технічною доку­ментацією на вироби виготовляють зразки віконного блока, в яких світлопрозору час­тину замінюють теплоізоляційною плитою завтовшки не менше 24 мм із теплоізоляцій­ного матеріалу згідно з ДСТУ Б В.2.7-8.

Допускається проводити випробування лінійних елементів профілів при забезпеченні вимог 7.2 і 7.3 даного стандарту. При цьому розміри зразків, які підлягають випробу­ванням, повинні складати не менше 900 мм.

Торці порожнистих зразків ізолюють за допомогою поліетиленової липкої срічки згідно з ГОСТ 20477 або іншими аналогічними матеріалами за НД.

6.5 При випробуваннях склопакетів їх монтують у дерев'яну або пластмасову раму відповідних розмірів, при цьому товщина брусків рами повинна у два або більше разів перевищувати товщину склопакета. Розміри зразків склопакетів рекомендуються не менше (0,8 х 0,8) м.

6.6 Розміри випробуваного зразка вікон­ного блока і його деталей вимірюють за допо­могою металевої рулетки, при цьому визна­чають їх відповідність розмірам, що уста­новлені в НД, а також площі світлопровідної Аст і непрозорої Ар частин конструкції.


5.2 Поверку аппаратуры, применяемой для определения сопротивления теплопере­даче по настоящему стандарту, проводят по методике, изложенной в приложении А.

 

6 ОТБОР И ПОДГОТОВКА ОБРАЗЦОВ

 

6.1 Испытания оконных блоков проводят на образцах полной заводской готовности, изготовленных в соответствии с нормативной и технической документацией на эти изделия.

6.2 Отбор образцов осуществляют мето­дом случайной выборки. Для испытаний реко­мендуется отбирать не менее двух однотипных образцов. В случае, если отбор образцов про­изводят без участия представителей испыта­тельного центра (лаборатории), об этом де­лают соответствующую запись в протоколе испытаний.

6.3 Рекомендуемые размеры образцов оконных блоков для испытаний (высота х ши-рина):(15 х 12) дм и (15 х 13,5) дм с отношени­ем площади остекления к площади заполнения светового проема не менее 0,5.

6.4 При испытаниях системы профилей (комбинации створок, коробок и других эле­ментов) из них в соответствии с технической документацией на изделия изготавливают образцы оконного блока, в которых светопро-зрачную часть заменяют теплоизоляционной плитой толщиной не менее 24 мм из теплоизо­ляционного материала по ГОСТ 15588.

Допускается проводить испытания линей­ных элементов профилей при обеспечении тре­бований 7.2 и 7.3 настоящего стандарта. При этом размеры образцов, подлежащих испы­таниям, должны составлять не менее 900 мм.

Торцы полых образцов изолируют при помощи полиэтиленовой липкой ленты по ГОСТ 20477 или другими аналогичными ма­териалами по НД.

6.5 При испытаниях стеклопакетов их монтируют в деревянную или пластмассовую раму соответствующих размеров, при этом толщина брусков рамы должна в два или более раз превышать толщину стеклопакета. Разме­ры образцов стеклопакетов рекомендуются не менее (0,8 х 0,8) м.

6.6 Размеры испытываемого образца оконного блока и его деталей измеряют с помощью металлической рулетки, при этом определяют их соответствие размерам, уста­новленным в НД, а также площади светопро-пускающей Аст и непрозрачной Ар частей конструкции.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.7

 


7 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Підготовку до випробувань почина­ють з розгляду технічної документації на вироби конкретного виду і складання прог­рами випробувань, в якій враховують конст­руктивні особливості виробу і установлюють вимоги до температурно-вологістного режи­му повітря у теплому і холодному відділеннях кліматичної камери, при цьому приймають рішення про вибір методу вимірювання теп­лових потоків і визначають схему розміщення датчиків на поверхнях випробуваного зразка.

7.2 Зразок віконного блока установлюють у проріз перегородки вертикально, без пере­косів і деформацій, монтажні зазори ущіль­нюють пінополістирольним плитним утеплю­вачем згідно з ДСТУ Б В. 2.7-8. Товщина утеп­лювача повинна бути більшою або рівною товщині рами віконного блока, але не менше 100 мм. Після установлення віконного блока стики між теплоізоляційними плитами і ви­пробуваною конструкцією герметизують мастикою згідно з ГОСТ 14791 або липкою стрічкою згідно з ГОСТ 20477.

7.3 При розмірах зразків менших, ніж розміри прорізу перегородки, вільну частину прорізу перед випробуванням заповнюють плитним утеплювачем згідно з ДСТУ Б В.2.7-8 товщиною, що забезпечує перевищення зна­чення термічного опору цієї зони у порівнянні з прогнозованим значенням термічного опору примикаючої до утеплювача частини зразка не менше ніж у два рази.

 

7.4 Термопари на поверхнях зразка вікон­ного блока установлюють по вертикальній і горизонтальній осях у центрах передбачува­них однорідних температурних зон світлопро-пускної і непрозорої частин, а також у місцях теплопровідних включень (рисунок 2). Для оцінки геометричних границь однорідних зон може бути використаний метод моделювання процесу теплопередачі крізь світлопрозорі огороджувальні конструкції на ЕОМ (дода­ток В) з наступним їх уточненням експери­ментальним методом згідно з 8.2.

При випробуваннях системи профілів (комбінацій стулок, коробок та інших деталей) термопари установлюють у однорідних зонах на поверхнях стулок і коробок.

При випробуваннях склопакета термопа­ри розміщують у центральній і крайових зонах поверхонь склопакета.


7 ПОДГОТОВКА К ИСПЫТАНИЯМ

7.1 Подготовку к испытаниям начинают с рассмотрения технической документации на изделия конкретного вида и составления про­граммы испытаний, в которой учитывают конструктивные особенности изделия и уста­навливают требования к температурно-влаж-ностному режиму воздуха в теплом и холод­ном отделениях климатической камеры, при этом принимают решение о выборе метода измерения тепловых потоков и определяют схему размещения датчиков на поверхностях испытываемого образца.

7.2 Образец оконного блока устанавли­вают в проем перегородки вертикально, без перекосов и деформаций, монтажные зазоры уплотняют пенополистирольным плитным утеплителем по ГОСТ 15588. Толщина утеп­лителя должна быть больше или равна тол­щине рамы оконного блока, но не менее 100 мм. После установки оконного блока стыки между теплоизоляционными плитами и испытываемой конструкцией герметизируют мастикой по ГОСТ 14791 или липкой лентой по ГОСТ 20477.

7.3 При размерах образца меньших, чем размеры проема перегородки, свободную часть проёма перед испытанием заполняют плитным утеплителем по ГОСТ 15588 толщи­ной, обеспечивающей превышение значения термического сопротивления этой зоны по сравнению с прогнозируемым значением термического сопротивления примыкающей к утеплителю части образца не менее чем в два раза.

7.4 Термопары на поверхностях образца оконного блока устанавливают по вертикаль­ной и горизонтальной осям в центрах пред­полагаемых однородных температурных зон светопропускающей и непрозрачной частей, а также в местах теплопроводных включений (рисунок 2). Для оценки геометрических гра­ниц однородных зон может быть использован метод моделирования процесса теплопере­дачи через светопрозрачные ограждающие конструкции на ЭВМ (приложение В) с после­дующим их уточнением экспериментальным методом по 8.2.

При испытаниях системы профилей (ком­бинаций створок, коробок и других деталей) термопары устанавливают в однородных зо­нах на поверхностях створок и коробок.

При испытаниях стеклопакета термопары размещают в центральной и краевых зонах поверхностей стеклопакета.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.8






 

 


1 - робочий спай термодатчика; 2 - випробу­ваний зразок; 3 - термометр; 4 - посудина Дьюара; 5 - холодний спай; 6 - багатоточковий перемикач; 7 - мікровольтметр; 8 - блок обробки і реєстрації даних;

FIFVIII  - термічні однорідні зони

Рисунок 2 - Схема розміщення термопар і тепломірів на зразку віконного блока


1 - рабочий спай термодатчика; 2 - испы­тываемый образец; 3 - термометр; 4 - сосуд Дьюара; 5 - холодный спай; 6 - многоточечный переключатель; 7 - микровольтметр; 8 - блок обработки и регистрации данных;

FIFVIII - термические однородные зоны

Рисунок 2 - Схема размещения термопар и теп­ломеров на образце оконного блока


 

 

На зовнішній і внутрішній поверхнях зраз­ка спаї термопар повинні розташовуватись один проти одного за напрямком нормалі до поверхні.

7.5 Для вимірювання температури повіт­ряного середовища з теплого і холодного боків зразка віконного блока установлюють термопари, розташовуючи їх на відстані 0,15 м від зовнішньої і внутрішньої поверхонь. Чис­ло термопар, що установлюються, повинне бути не менше трьох з кожного боку зразка.

7.6 При вимірюванні щільності теплових потоків за допомогою тепломірів їх установ­люють у центрах однорідних температурних зон на внутрішній поверхні зразка віконного блока.

При випробуваннях системи профілів (комбінацій стулок, коробок) тегшоміри уста­новлюють на поверхнях стулок і коробок. Тепломіри повинні мати ширину, що не пере­вищує половини ширини профілю.


 

На наружной и внутренней поверхностях образца спаи термопар должны располагаться напротив друг друга по направлению нормали к поверхности.

7.5 Для измерения температуры воздуш­ной среды с теплой и холодной сторон образца оконного блока устанавливают термопары, располагая их на расстоянии 0,15 м от наруж­ной и внутренней поверхностей. Число уста­навливаемых термопар должно быть не менее трех с каждой стороны образца.

7.6 При измерении плотности тепловых потоков с помощью тепломеров их устанав­ливают в центрах однородных температурных зон на внутренней поверхности образца окон­ного блока.

При испытаниях системы профилей (ком­бинаций створок, коробок) тепломеры уста­навливают на поверхностях створок и коро­бок. Тепломеры должны иметь ширину, не превышающую половины ширины профиля.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.9

 


При випробуваннях склопакета тепломі­ри установлюють у центральній і крайових зонах склопакета.





Приблизні схеми розміщення термопар і тепломірів на зразку наведені на рисунку 3.
При испытаниях стеклопакета тепломеры устанавливают в центральной и краевых зонах

стеклопакета.

Примерные схемы расстановки термопар и тепломеров на образце показаны на рисун­ке 3.


 

 


1 – випробуваний зразок; 2 – робочий спай термодатчика

Рисунок 3 – Схема розміщення термопар і теп­ломірів на зразку дверного блока

 


1 – испытываемый образец; 2 – рабочий спай термодатчика

Рисунок 3 – Схема размещения термопар и теп­ломеров на образце дверного блока

 


Тепломіри, що використовуються для вимірювання щільності теплових потоків, слід вибирати з урахуванням відповідності випро­мінювальної здатності їх поверхні і поверхні однорідної зони випробуваного зразка (відносна випромінювальна здатність повер­хні повинна бути не менше 0,8).


Тепломеры, используемые для измерения плотности тепловых потоков, следует выби­рать с учетом соответствия излучательной способности их поверхности и поверхности однородной зоны испытываемого образца (относительная излучательная способность поверхности должна быть не менее 0,8).


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.10

 


7.7 Спаї термопар і тепломіри закріп­люють на поверхнях зразка за допомогою прозорої липкої стрічки згідно з ГОСТ 20477 або пластиліну, товщина шару якого не по­винна перевищувати 2 мм. На робочу повер­хню тепломіру попередньо наносять тонкий шар вазеліну згідно з ГОСТ 5774.

7.8 При вимірюванні теплових потоків за допомогою приставної калориметричної ка­мери її установлюють в тепле відділення клі­матичної камери і притискують торцевими поверхнями до поверхонь перегородки, що межують з випробуваним зразком. Місця прилягання приставної камери до косяків прорізу ущільнюють і герметизують згідно з вимогами 7.2.

Перед установкою приставної камери на поверхнях випробуваного зразка закріплю­ють термопари згідно з 7.4 і 7.5.

7.9 Вільні спаї термопар занурюють у термостат, а робочі спаї термопар і тепломірів підключають до системи збору даних.

7.10 Після перевірки готовності облад­нання та вимірювальних засобів у холодному і теплому відділеннях та приставній калори­метричній камері (при її застосуванні) на регулювальній апаратурі установлюють зав­дані значення температур і включають сис­тему автоматичного підтримування темпе­ратури повітря, холодильне, нагрівальне; вен­тиляційне та інше випробувальне обладнання.

Температура повітря у теплій зоні кліма­тичної камери або у приставній камері по­винна бути у межах 18 - 20°С.

Температуру у холодній зоні кліматичної камери завдають згідно з програмою випро­бувань з урахуванням передбачуваного кліма­тичного району експлуатації віконного блока, але не вище мінус 20°С.

Допускається проведення випробувань за умови виконання вимоги до температурного режиму камери (Тд - Тз) ^ 30°С.

8 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

8.1 Вимірювання температури і теплового потоку при випробуваннях у кліматичній камері проводять одночасно за допомогою дистанційних приладів і апаратури. Знаход­ження людей і вимірювальної апаратури, яка не використовується при випробуваннях у кліматичній камері, під час проведення вимі­рювань не допускається.


7.7 Спаи термопар и тепломеры крепят к поверхностям образца при помощи прозрач­ной липкой ленты по ГОСТ 20477 или плас­тилина, толщина слоя которого не должна превышать 2 мм. На рабочую поверхность тепломера предварительно наносят тонкий слой вазелина по ГОСТ 5774.

7.8 При измерении тепловых потоков с помощью приставной калориметрической камеры ее устанавливают в теплое отделение климатической камеры и прижимают торце­выми поверхностями к поверхностям перего­родки, граничащим с испытываемым образ­цом. Места примыкания приставной камеры к откосам проема уплотняют и герметизируют согласно требованиям 7.2.

Перед установкой приставной камеры на поверхностях испытываемого образца зак­репляют термопары согласно 7.4 и 7.5.

7.9 Свободные спаи термопар погружают в термостат, а рабочие спаи термопар и теп­ломеры подключают к системе сбора данных.

7.10 После проверки готовности оборудо­вания и измерительных средств в холодном и теплом отделениях и приставной калоримет­рической камере (при ее использовании) на регулирующей аппаратуре устанавливают заданные значения температур и включают систему автоматического поддержания тем­пературы воздуха, холодильное, нагреватель­ное, вентиляционное и другое испытательное оборудование.

Температура воздуха в теплой зоне кли­матической камеры или в приставной камере должна быть в пределах 18 - 20°С.

Температуру в холодной зоне климати­ческой камеры задают согласно программе испытаний с учетом предполагаемого клима­тического района эксплуатации оконного блока, но не выше минус 20°С.

Допускается проведение испытаний при условии выполнения требования к темпера­турному режиму камеры (т,, - т„) Ї 30°С.

8 ПРОВЕДЕНИЕ ИСПЫТАНИЙ

8.1 Измерения температуры и теплового потока при испытаниях в климатической камере проводят единовременно при помощи дистанционных приборов и аппаратуры. Нахождение людей и не используемой при испытаниях измерительной аппаратуры в климатической камере во время проведения измерений не допускается.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.11

 


8.2 При вимірюванні щільності теплових потоків за допомогою тепломірів режим теп­лопередачі крізь випробуваний зразок вважа­ють стаціонарним, якщо результати повтор­них з інтервалом не менше 0,5 год вимірювань температури на поверхнях однорідних зон зразка з боку теплого відділення відрізня­ються один від одного не більше ніж на 0,3°С, а значення термічного опору, що обчислені за результатами послідовних вимірювань сигна­лів термодатчиків, відрізняються один від одного не більше ніж на 5 % за умови, що ці значення не зростають і не зменшуються монотонно.

Після установлення стаціонарного режи­му теплопередачі перевіряють правильність вибору однорідних температурних зон на зразку вимірюванням щільності теплових по­токів і температури його внутрішньої по­верхні. У випадку суттєвих відхилень темпе­ратури і щільності теплових потоків у межах зони (більше 10 %) проводять коригування розташування датчиків температур і теплових потоків.

 

Вимірювання температури і щільності теплових потоків проводять не менше трьох разів з інтервалом не менше 1 год.

Результати вимірювань заносять у про­токол випробувань, форма якого наведена у додатку Б (таблиця Б. 1).

8.3 При вимірюванні теплового потоку за допомогою приставної калориметричної камери електричний нагрівник у приставній камері підключають до регульованого джере­ла постійного струму і методом підбору уста­новлюють регулятор на рівень, що забезпечує рівність температури повітря у тепловому відділенні кліматичної камери і у приставній камері.

Режим теплопередачі крізь випробуваний зразок вважають стаціонарним, якщо різниця значень температури повітря всередині при­ставної камери і теплого відділення кліматич­ної камери не перевищує 0,5°С, а результати повторних, з інтервалом не менше 0,5 год, вимірювань теплової потужності нагрівника відрізняються не більше ніж на 5 %.

Вимірювання температури поверхонь зразка, а також напруги і сили струму в мережі електричного нагрівника приставної калори­метричної камери проводять не менше трьох разів з інтервалом 15 хв.

Результати вимірювань оформлюють у відповідності з додатком Б (таблиця Б. 2).


8.2 При измерении плотности тепловых потоков с помощью тепломеров режим теп­лопередачи через испытываемый образец считают стационарным, если результаты повторных с интервалом не менее 0,5 ч из­мерений температуры на поверхностях одно­родных зон образца со стороны теплого отделения отличаются друг от друга не более чем на 0,3°С, а значения термического соп­ротивления, вычисленные по результатам последовательных измерений сигналов тер­модатчиков, отличаются друг от друга не более чем на 5 % при условии, что эти значения не возрастают и не убывают монотонно.

После установления стационарного ре­жима теплопередачи проверяют правильность выбора однородных температурных зон на образце путем измерения плотности тепловых потоков и температуры его внутренней по­верхности. В случае существенных откло­нений температуры и плотности тепловых потоков в пределах зоны (превышающих 10 %) производят корректировку расположения датчиков температур и тепловых потоков.

Измерение температуры и плотности тепловых потоков проводят не менее трех раз с интервалом не менее 1 ч.

Результаты измерений заносят в протокол испытаний, форма которого приведена в приложении Б (таблица Б.1).

8.3 При измерении теплового потока с помощью приставной калориметрической камеры электрический нагреватель в пристав­ной камере подключают к регулируемому источнику постоянного тока и методом под­бора устанавливают регулятор на уровень, обеспечивающий равенство температуры воз­духа в теплом отделении климатической каме­ры и в приставной камере.

Режим теплопередачи через испытывае­мый образец считают стационарным, если разность значений температуры воздуха внут­ри приставной камеры и теплого отделения климатической камеры не превышает 0,5°С, а результаты повторных, с интервалом не менее 0,5 ч, измерений тепловой мощности нагрева­теля отличаются не более чем на 5 %.

Измерения температуры поверхностей образца, а также напряжения и силы тока в сети электрического нагревателя приставной калориметрической камеры проводят не менее трех раз с интервалом 15 мин.

Результаты измерений оформляют в соот­ветствии с приложением Б (таблица Б.2).


 


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.12

 


9 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

9.1 За розрахункові значення температури для кожної однорідної зони приймають середньоарифметичні значення виміряних величин.

9.2 Термічний опір і-ї однорідної зони випробуваного зразка Rкi при вимірюванні щільності теплових потоків за допомогою тепломірів визначають за формулою

Ркі = (tві - tзі) qі ,             (5)

де  tві - tзі   - середні температури відповідно внутрішньої і зовнішньої повер­хонь і-ї зони за період вимірю­вань, °С ;

  qі       - середня щільність теплового

потоку, що проходить крізь і-ю зону за період вимірювань, Вт/м2.

9.3 Приведений термічний опір світло-пропускної  і непрозорої  частин вікон­ного блока, а також полотна  і коробки дверного блока, м2·°С/Вт, визначають за фор­мулами:


9 ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ ИСПЫТАНИЙ

9.1 За расчетные значения температуры для каждой однородной зоны принимают среднеарифметические значения измеренных величин.

9.2 Термическое сопротивление і-й одно­родной зоны испытываемого образца Rкi , при измерении плотности тепловых потоков с помощью тепломеров определяют по формуле

Ркі = (tві - tні) qі ,              (5)

где  tві - tні  - средние температуры соответ­ственно внутренней и наружной поверхностей і-й зоны за период измерений, °С;

         qі             -  средняя плотность теплового потока, проходящего через і-ю зону за период измерений, Вт/м2.

9.3 Приведенное термическое сопротив­ление светопропускающей  и непрозрачной  частей оконного блока, а также полотна  и коробки  дверного блока, м2·°С/Вт, определяют по формулам:


 ;                                      (6)


 

,                                  (7)


де m, n     -  число однорідних зон відповідно у світлопропускній і непрозорій частинах блока;

     Аі        -  розрахункова площа і-ї однорід­ної зони світлопропускної частини блока, м2;

     Rкі       -  термічний опір і-ї однорідної зони світлопропускної частини блока, м2·°С/Вт;

      Aj           -  розрахункова площа j-ї однорід­ної зони непрозорої частини блока, м2;

     

Rкj      -  термічний опір j-ї однорідної зони непрозорої частини блока, м2·°С/Вт.

 

9.4 Приведений термічний опір перевіре­ного віконного блока , м2·°С/Вт, визнача­ють за формулою


где m, n      - число однородных зон соответ­ственно в светопропускающей и непрозрачной частях блока;

       Ai         - расчетная площадь і-й однород­ной зоны светопропускающей части блока, м2;

       Rкі          - термическое сопротивление і-й однородной зоны светопропус­кающей части блока, м2·°С/Вт;

       Aj         - расчетная площадь j-й однород­ной зоны непрозрачной части блока, м2;

       Rkj        - термическое сопротивление j-й однородной зоны непрозрачной части блока, м2·°С/Вт.

9.4 Приведенное термическое сопротив­ление испытанного оконного блока , м2·°С/Вт, определяют по формуле


,                          (8)


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99)  с.13


 


,                   (9)

де Аст , Ар -  площі розрахункової поверхні  світлопропускної і непрозорої частин віконного блока, м2.

 

9.5 Приведений термічний опір перевіре­ного дверного блока , м2·°С/Вт , визна-чають за формулою


где Аст , Ар  - площади расчетной поверхности светопропускающей и непрозрачной частей оконного блока, м2.

9.5 Приведенное термическое сопротив­ление испытанного дверного блока , м2·°С/Вт,


 

 

 

де Ап , Ак       -  площі розрахункової поверхні полотна і коробки дверного блока, м2.

9.6 Приведений опір теплопередачі пере­віреного віконного або дверного блока , м2·°С/Вт, при вимірюванні щільності теплових потоків за допомогою тепломірів визначають за формулою

           (10)


где Ап , Ак         - площади расчетной поверхности полотна и коробки дверного блока, м2.

9.6 Приведенное сопротивление теплопе­редаче испытанного оконного или дверного блока , м2·°С/Вт, при измерении плотности тепловых потоков с помощью тепломеров определяют по формуле

         (10)


де     - приведений термічний опір перевіреного віконного і дверного блоків, м2·°С/Вт;

    aв , aз  - коефіцієнти тепловіддачі внут­рішньої і зовнішньої поверхонь блока, які приймаються рівними: aв=8,0 Вт/(м2·°С),

 aз=23,0 Вт/(м2·°С).

9.7 Середнє значення щільності теплового потоку, що проходить крізь випробуваний віконний або дверний блок qпр, при його ви­мірюванні за допомогою приставної калори­метричної камери визначають за формулою

,     (11)

де U          - напруга в мережі постійного струму нагрівника приставної калориметричної камери. В;

     I           - сила струму в мережі нагрівника калориметра, А;

    Qел       - теплова потужність, що виді­ляється електродвигуном венти­лятора приставної камери, Вт;

    tві ,tзі     - середні за період вимірювань

значення температури відповідно внутрішньої і зовнішньої повер­хонь і-ї ділянки теплоізоляцій­ного матеріалу, що заповнює проріз огородження за межами випробуваного зразка, який розділяє тепле і холодне відді­лення кліматичної камери, °С;


где  -    приведенное термическое сопро­тивление испытанного оконного и дверного блоков, м2·°С/Вт;

aв , aн      -   коэффициенты теплоотдачи внутренней и наружной поверх­ностей блока, принимаемые равными:  aв=8,0 Вт/(м2·°С),

aн=23,0 Вт/(м2·°С).

9.7 Среднее значение плотности теплового потока, проходящего через испытываемый оконный или дверной блок qпр, при его изме­рении с помощью приставной калориметри­ческой камеры определяют по формуле

,

(11)

где U            - напряжение в сети постоянного тока нагревателя приставной калориметрической камеры, В;

       I            - сила тока в сети нагревателя калориметра, А;

      Qэл         - тепловая мощность, выделяемая электродвигателем вентилятора приставной камеры, Вт;

    tві ,tні           - средние за период измерений

значения температуры соответ­ственно внутренней и наружной поверхностей і-го участка тепло­изоляционного материала, запол­няющего проем ограждения вне пределов испытываемого образ­ца, разделяющего теплое и холод­ное отделения климатической камеры, °С;


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.14

 


  ,

 

l       - теплопровідність теплоізоляцій­ного матеріалу, Вт/(м·°С);

dі      - товщина шару і-ї ділянки теплоізоляційного матеріалу, м;

Аі     - площа поверхні і-ї ділянки теп­лоізоляційного матеріалу, м2;

 

Ао   - площа розрахункової поверхні перевіренного зразка віконного блока,м2.

9.8 Приведений термічний опір переві­реного віконного (дверного) блока , м2·°С/Вт, при вимірюванні щільності тепло­вого потоку за допомогою приставної кало­риметричної камери визначають за формулою

,                (12)

де  tв ,tз      - середні температури відповідно

внутрішньої і зовнішньої повер­хонь випробуваного зразка за період вимірювань, що визнача­ються за результатами розрахун­ку температурного поля, °С;

     qпр        - середня щільність теплового потоку, що проходить крізь випробуваний зразок, Вт/м2.

9.9 Приведений опір теплопередачі       вип­робуваного віконного (дверного)            , м2·°С/Вт, при вимірюванні щільності тепло­вого потоку за допомогою приставної кало­риметричної камери визначають за форму­лою (10).

9.10 Результати теплотехнічних випро­бувань віконного блока можуть бути поши­рені на типорозмірний ряд виробів (серію), що відзначаються габаритними розмірами і від­носною площею скління. Значення приведе­ного термічного опору віконних блоків типо-розмірного ряду визначають за формулою


l         - теплопроводность теплоизоля­-       ционного материала, Вт/(м·°С);

dі         - толщина слоя і-го участка тепло­изоляционного материала, м;

      Аі       - площадь поверхности і –го участка теплоизоляционного материала, м2;

 Ао        - площадь расчетной поверхности испытанного образца оконного блока, м2.

9.8 Приведенное термическое сопротив­ление испытанного оконного (дверного) блока , м2·°С/Вт, при измерении плотности теплового потока с помощью приставной калориметрической камеры определяют по формуле

           (12)

где tв ,tн          - средние температуры соответ­ственно внутренней и наружной поверхностей испытываемого образца за период измерений, определяемые по результатам расчета температурного поля, °С;

      qпр           - средняя плотность теплового потока, проходящего через испытываемый образец, Вт/м2.

9.9 Приведенное сопротивление теплопе­редаче испытываемого оконного (дверного) блока , м2·°С/Вт, при измерении плотности теплового потока с помощью приставной калориметрической камеры определяют по формуле (10).

9.10 Результаты теплотехнических испы­таний оконного блока могут быть распрос­транены на типоразмерный ряд изделий (серию), отличающихся габаритными разме­рами и относительной площадью остекления. Значения приведенного термического сопро­тивления оконных блоков типоразмерного ряда определяют по формуле

                        (13)


 

 

де  - приведений термічний опір світ-

лопропускної частини перевіре­ного віконного блока, що визна­чений за формулою (6), м2·°С/Вт;

      - приведений термічний опір непрозорої частини віконного блока, що визначений за форму­лою (7), м2·°С/Вт;


 

где    - приведенное термическое соп­ротивление светопропускающей части испытанного оконного блока, определенное по формуле (6), м2·°С/Вт;

         - приведенное термическое сопро­тивление непрозрачной части испытанного оконного блока, определенное по формуле (7), м2·°С/Вт;


 


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.15

 


р    - відношення площі скління до площі заповнення світлового прорізу віконного блока типо-розмірного ряду, що розрахо­вується.

Приведений опір теплопередачі віконних блоків типорозмірного ряду обчислюють за формулою (10) з урахуванням значень приве­деного термічного опору, що розраховані за формулою (13).

10 ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

Результати випробувань оформлюють протоколом, в якому вказують:

- найменування, юридичну адресу та номер атестата акредитації випробу­вального центру (лабораторії), що проводив випробування;

- найменування, юридичну адресу орга­нізації-замовника випробувань;

- найменування, юридичну адресу орга­нізації-виготовлювача зразків;

- найменування випробуваної продукції, маркування та НД на об'єкт випро­бувань;

- опис, ескіз та технічну характеристику об'єкта випробувань (включаючи пло­щу зразків, коефіцієнт скління, повну характеристику світлопрозорої части­ни конструкції, інші необхідні відо­мості);

- НД, у відповідності з яким проводять випробування виробу (позначення даного стандарту);

-  програму та результати випробувань;

-  дату проведення випробувань;

- підписи осіб, відповідальних за прове­дення робіт та випробувань;

-  інші дані за погодженням із замов­ником.


р     - отношение площади остекления к площади заполнения светового проема рассчитываемого окон­ного блока типоразмерного ряда.

Приведенное сопротивление теплопе­редаче оконных блоков типоразмерного ряда вычисляют по формуле (10) с учетом значений приведенного термического сопротивления, рассчитанных по формуле (13).

10 ОФОРМЛЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ ИСПЫТАНИЙ

Результаты испытаний оформляют про­токолом, в котором указывают:

- наименование, юридический адрес и номер аттестата аккредитации испы­тательного центра (лаборатории), про­водившего испытания;

- наименование, юридический адрес организации-заказчика испытаний;

- наименование, юридический адрес ор­ганизации-изготовителя образцов;

-  наименование испытываемой продук­ции, маркировку и НД на объект испы­таний;

- описание, эскиз и техническую харак­теристику объекта испытаний (вклю­чая площадь образцов, коэффициент остекления, полную характеристику светопрозрачной части конструкции, другие необходимые сведения);

-  НД, в соответствии с которым прово­дят испытания изделия (обозначение настоящего стандарта);

-   программу и результаты испытаний;

-   дату проведения испытаний;

- подписи лиц, ответственных за прове­дение работ и испытаний;

- другие данные по согласованию с заказчиком.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.16

 


ДОДАТОК А

(довідковий)

Методика вивіру засобів вимірювань

A.1 Вивір засобів вимірювань, що зас­тосовуються у лабораторних експеримен­тальних методах визначення опору теплопе­редачі, проводять згідно з даним додатком не рідше, ніж раз на півроку, а також при заміні датчиків температури (термопар) і вимірників щільності теплових потоків (тепломірів).

 

А.2 При перевірці експериментальне оці­нюють методичну похибку, яка обумовлена впливом контактного опору термопар і теп­ломірів при їх закріплюванні до поверхні огороджувальної конструкції, зміною харак­теристик тепломірів у процесі природного старіння, інерційністю терморегулювальних приладів тощо.

Допустиме значення похибки визначення термічного опору для еталонного заповнення прорізу кліматичної камери не повинне пере­вищувати 5 %.

А. З Як еталонне заповнення прорізу клі­матичної камери використовують плоскопа-ралельну пластину із поліметилметакрилату за НД завтовшки не менше 10 мм, що атес­тована у встановленому порядку. Еталонну пластину установлюють у прорізі камери з максимальним зазором не більше 50 мм та закріплюють за периметром прорізу на піно-полістирольному плитному утеплювачі згідно з ДСТУ Б В.2.7-8 з урахуванням вимог 7.2.

А.4 Термопари і тепломіри на поверхні еталонного заповнення при вивірі засобів вимірювань розміщують згідно з 7.4 - 7.6 аналогічно умовам випробувань склопакетів. Коефіцієнт однорідності теплового потоку, що проходить крізь еталонне заповнення, не повинен бути менше 0,9.

А.5 Відносну похибку D, %, визначення термічного опору обчислюють за формулою

 ,             (A.1)

де Rк         - приведений термічний опір еталонного заповнення, що виміряний згідно з даним стан­дартом, м2·°С/Вт;

         - термічний опір еталонного запов­нення, що отриманий при його атестації, м2·°С/Вт.


ПРИЛОЖЕНИЕ А

(справочное)

Методика поверки средств измерений

A.1 Поверку средств измерений, приме­няемых в лабораторных экспериментальных методах определения сопротивления теп­лопередаче, проводят согласно настоящему приложению не реже, чем раз в полгода, а также при замене датчиков температуры (тер­мопар) и измерителей плотности тепловых потоков (тепломеров).

А.2 При поверке экспериментально оце­нивают методическую погрешность, обуслов­ленную влиянием контактного сопротивления термопар и тепломеров при их креплении к поверхности ограждающей конструкции, изменением характеристик тепломеров в про­цессе естественного старения, инерционнос­тью терморегулирующих приборов и т.д.

Допустимое значение погрешности опре­деления термического сопротивления для эталонного заполнения проема климатичес­кой камеры не должно превышать 5 %.

А.З В качестве эталонного заполнения проема климатической камеры используют плоскопараллельную пластину из полиметил-метакрилата по НД толщиной не менее 10 мм, аттестованную в установленном порядке. Эталонную пластину устанавливают в проеме камеры с максимальным зазором не более 50 мм и закрепляют по периметру проема на пенополистирольном плитном утеплителе по ГОСТ 15588 с учетом требований 7.2.

А.4 Термопары и тепломеры на поверх­ности эталонного заполнения при поверке средств измерений размещают согласно 7.4 - 7.6 аналогично условиям испытаний стекло-пакетов. Коэффициент однородности тепло­вого потока, проходящего через эталонное заполнение, не должен быть менее 0,9.

А.5 Относительную погрешность D, %, определения термического сопротивления вычисляют по формуле

,      (A.I)

где Rк          - приведенное термическое соп­ротивление эталонного запол­нения, измеренное согласно настоящему стандарту, м2·°С/Вт;

       - термическое сопротивление эта­лонного заполнения, полученное при его аттестации, м2·°С/Вт.


 


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.17

 


A. 6 Термічний опір еталонного заповнен­ня  визначають за формулою

,                    (A.2)

де d           - товщина пластини еталонного заповнення, м;

lет         - теплопровідність зразка із полі-метилметакрилату при середній температурі зразка у відповід­ності з вимогами 7.10, що атесто­ваний у встановленому порядку.

А.7 Результати вивіру оформлюють "Ак­том вивіру засобів вимірювань" у відповіднос­ті з розділом 10 з наведенням розрахованої відносної похибки.


А. 6 Термическое сопротивление эталон­ного заполнения  определяют по формуле

,           (A.2)

где d            - толщина пластины эталонного заполнения, м;

lэт           - теплопроводность образца из полиметилметакрилата при средней температуре образца в соответствии с требованием 7.10, аттестованного в установленном порядке.

А.7 Результаты поверки оформляют "Актом поверки средств измерений" в соответ­ствии с разделом 10 с указанием рассчитанной относительной погрешности.


 


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.18

 


ДОДАТОК  Б

(рекомендований)

 

Форми запису результатів випробувань


ПРИЛОЖЕНИЕ  Б

(рекомендуемое)

 

Формы записи результатов испытаний


Таблиця Б.1 - Форма запису результатів випробувань віконного (дверного) блока при вимірюванні теплових потоків за допомогою

"тепломірів"

Таблица Б.1 - Форма записи результатов испытаний оконного (дверного) блока при измерении тепловых потоков с помощью

"тепломеров"

Дата випробування

Дата испытания    "__"____________________

Характеристика випробуваного зразка

Характеристика испытываемого образца _________________________

Температура в теплому відділенні камери tв, °С

Температура в теплом отделении камеры tв, °С ____________________

Температура в холодному відділенні камери tз , °С

Температура в холодном отделении камеры tн, °С __________________

 

 

 

 

 

Номер

одно­рідної зони Номер одно-­

род-ной зоны

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа

і(j)-ї

зони Площадь і(j)-й

зоны,

Ai(j) , м2

 

 

 

 

 

 

 

 

Номер

датчиків

темпе­ратури Номер датчи­

ков темпе­ратуры

 

 

 

 

Температура поверхні

Температура поверхности

 

 

 

Номер

датчиків

тепло-­

вого потоку Номер датчи­ков

тепло­вого потока

 

 

 

 

Щільність теплового потоку

Плотность теплового потока

 

 

Тер­мічний

опір одно-

рідної

зони Терми­ческое сопро­тивление

одно­родной зоны,

Rki(j) , м2·°С/Вт

 

 

Приведений термчний опір

Приведенное термическое сопротивление,

м2·°С/Вт

 

 

Приве­дений

опір

пере­-

дачі Приве­денное сопро­тивление

тепло­пере­даче,

м2·°С/Вт

 

 





 

Поточні значення

Текущие значения

Середня за площею

Средняя по площади,

Ai(j)

 

 

 

Поточні значення

Текущие значения

 

Середня за площею

Средняя по пло­щади,

Ai(j) ,

Вт/м2

 

 

 

світло-про­пускної части­ни

 свето-пропус-

кающей части,

 

 

 

непро­зорої части­

ни непроз­рачной

части,

 



 

внутрішня,

tвні

внутренняя,

tвні

 

 

зовнішня,

tзі

наружная,

tні

внут­рішня,

tвн

внут­ренняя,

tвн

 

зов­нішня,

tз

наруж­ная,

tн

 



*

 

°С

 

*

 

°С

 

°С

 

°С

 

*

 

ВТ2

 

 

 


1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12

 

13

 

14

 

15

 

16

 

17

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Примітка.  У графах, що відмічені знаком *, наводять показники вимірювального приладу

Примечание.  В графах, отмеченных знаком *, приводят показания измерительного прибора



ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.19

 

Таблиця Б.2 - Форма запису результатів випробувань віконного (дверного) блока за допомогою приставної калориметричної камери Таблица Б. 1 - Форма записи результатов испытаний оконного (дверного) блока при помощи приставной калориметрической камеры

Дата випробування Дата испытания   "____"____________________

Характеристика випробуваного зразка

Характеристика испытываемого образца ______________________________________

Температура в теплому відділенні кліматичної камери tв, °С

Температура в теплом отделении климатической камеры tв, °C ___________________

Температура повітря всередині приставної калориметричної камери tвк, °С

Температура воздуха внутри приставной калориметрической камеры tвк, °С ____________

Температура у холодному відділенні кліматичної камери tз °С

Температура в холодном отделении климатической камеры tн °С _____________

 

 

 

 

 

Номер одно­рідної зони Номер одно­

родной

зоны

 

 

 

 

 

 

 

Площа

і(j)-ї

зони Пло-щадь

і(j)-й

зоны,

Ai(j), м2

 

 

 

 

 

Номер дат­чиків тем­пера­тури Номер дат-­

чиков

тем­пера­туры

 

 

Температура поверхні

Температура поверхности

 

 

Щільність теплового потоку

Плотность теплового  потока

оку

ока

 

 

 

 

Приве­

дений терміч­ний опір Приве­денное терми­ческое

сопро­

тивле­ние,

,

м2·°С/Вт

 

 

 

 

 

Приве-

дений опір тепло­пере­дачі Приве­денное

сопро-тивление

тепло­

пере­даче,

, м2·°С/Вт

 

 



 

 

 

 

 

 

Середня по ізоляційному матеріалу стін камери

Средняя по изоляционно-му материалу стенок камеры,

Вт/м2

 

 

Електричні характеристи-ки нагрівника

Электрические характеристи-ки нагревателя

 

 

Середня щіль­ність тепло­вого потоку Средняя плот-­

ность

тепло­вого потока,

qпр ,

Вт/м2

 

 


 

 

 

 

 

 


Поточні значення

Текущие значения

 

Середня за площею Средняя по площади,

Ai(j)

 

Середня за зразком Средняя по образцу

 


 

 

 

внут-

рішня,

tвн

внут-ренняя,

tвн

 

зов-нішня

tз

наруж-ная,

tн

 

внут-  рішня

внут-ренняя

 

 

зов-нішня

наруж-ная

 

внут­рішня внут­рен­няя

 

 

 

 

 

 

 

 


внутрішня,

tвні

внутренняя,

tвні

зовнішня,

tзі

наружная,

tні

зов­нішня на­руж­ная

 

нап­руга напря­жение, В

 

сила стру­му сила тока,

А

 


*

 

°С

*

°С

 

°С

 

°С

 

°С

°С

 

 

 

 

 

 


1

 

2

 

3

 

4

 

5

6

7

8

 

9

10

 

11

12

 

13

 

14

 

15

 

16

 

17

 

18

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Примітка.  У графах, що відмічені знаком *, наводять показники вимірювального приладу

Примечание.  В графах, отмеченных знаком *, приводят показания измерительного прибора  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.20

 


ДОДАТОК В

(довідковий)

Розрахунковий метод визначення опору теплопередачі

Метод складається у моделюванні ста­ціонарного процесу теплопередачі крізь світ-лопрозору конструкцію з використанням прикладного програмного забезпечення для персональних комп'ютерів.

Рекомендована галузь застосування ме­тоду - зіставлений аналіз за величиною при­веденого опору теплопередачі систем профілів і склопакетів та вибір оптимальних конструк­тивних рішень, визначення розмірів розра­хункових зон одномірного та двомірного тем­пературних полів світлопрозорої конструкції при підготовці до проведення випробувань, оцінка типорозмірного ряду віконних блоків (серії виробів) за величиною приведеного опору теплопередачі.

 

 

B.1  Загальні вимоги до програмного забезпечення

B.1.1 Можливість виконання розрахунків світлопрозорих конструкцій, які складаються з будь-яких сполучень непрозорих елементів (коробок, стулчастих елементів, включаючи роздільні деталі), різних видів силікатного скла і склопакетів за будь-яких умов навко­лишнього середовища і при будь-якому на­хилі.

 

В. 1.2 Можливість отримання на принтері копій детального звіту про результати про­ведених розрахунків для віконних блоків та їх елементів з використанням даних із відповід­них бібліотек.

В. 1.3 Можливість розрахунку таких ха­рактеристик і показників світлопрозорих кон­струкцій:

- опір теплопередачі, коефіцієнт затінен­ня, коефіцієнт пропускання сонячної радіації, коефіцієнт світлопропускання для всієї конструкції і центральної час­тини скління;

- опір теплопередачі елементів стулок, коробок (включаючи роздільні деталі) і відповідних прилягаючих зон скління;


ПРИЛОЖЕНИЕ В

(справочное)

Расчетный метод определения сопротивления теплопередаче

 

Метод заключается в моделировании стационарного процесса теплопередачи через светопрозрачную конструкцию с использова­нием прикладного программного обеспече­ния для персональных компьютеров.

Рекомендуемая область применения ме­тода - сопоставительный анализ по величине приведенного сопротивления теплопередаче систем профилей и стеклопакетов и выбор оптимальных конструктивных решений, опре­деление размеров расчетных зон одномерного и двумерного температурных полей свето-прозрачной конструкции при подготовке к проведению испытаний, оценка типоразмер-ного ряда оконных блоков (серии изделий) по величине приведенного сопротивления теп­лопередаче.

 

B.1 Общие требования к программному обеспечению

B.1.1 Возможность выполнения расчетов светопрозрачных конструкций, состоящих из любых сочетаний непрозрачных элементов (коробок, створчатых элементов, включая разделительные детали), различных видов силикатного стекла и стеклопакетов при лю­бых условиях окружающей среды и при любом наклоне.

В. 1.2 Возможность получения на принтере копий подробного отчета о результатах про­веденных расчетов для оконных блоков и их элементов с использованием данных из соот­ветствующих библиотек.

В. 1.3 Возможность расчета следующих характеристик и показателей светопрозрач­ных конструкций:

- сопротивление теплопередаче, коэф­фициент затенения, коэффициент про­пускания солнечной радиации, коэф­фициент светопропускания для всей конструкции и центральной части ос­текления;

- сопротивление теплопередаче элемен­тов створок, коробок (включая разде­лительные детали) и соответствующих прилегающих зон остекления;


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.21

 


-  кутова залежність світлопропускання і відбиття у видимому діапазоні і для всього сонячного спектра, поглинання сонячної радіації і коефіцієнта пропус­кання сонячної радіації для системи скління;

-  розподіл температур (температурне поле) елементів конструкції.

В. 1.4 Наявність довідкової інформації за програмою для користувача, що включає ос­новні положення програмного керівництва, у тому числі вбудованих, з прямою доступністю, бібліотек компонентів світлопрозорих конст­рукцій (систем скління, газонаповнювачів склопакетів, елементів стулок, коробок і роз­дільників) та навколишнього середовища, а також бібліотеки спектральних характеристик скла, що використовується у світлопрозорих конструкціях.

В. 1.5 Основні вимоги до обчислювальних і моделювальних процедур програмного за­безпечення:

- використання багатохвильової спек­тральної моделі проходження випро­мінювання крізь систему скління;

- використання графічного завдання геометрії розраховуваного перерізу конструкції на екрані монітора;

- використання автоматичної дискре­тизації моделі перерізу конструкції на розрахункові елементи;

- використання бібліотеки теплотехніч­них показників матеріалів при моделю­ванні конструкції;

- можливість візуалізації розраховува­ного двомірного температурного поля.

 

В.2 Визначення опору теплопередачі світлопрозорої конструкції

8.2.1 Для розрахунку застосовують прог­рамне забезпечення, яке відповідає вимогам розділу В. 1 даного додатка.

8.2.2 Застосування розрахункового мето­ду повинне відповідати температурним умо­вам 7.10 даного стандарту. Умови теплооб­міну на зовнішній і внутрішній поверхнях зразка моделюють відповідно коефіцієнтами теплообміну зі значеннями:

aз = 23,0 Вт/(м2·°С) і aв  = 8,0 Вт/(м2·°С).

В.2.3 Приведений опір теплопередачі світ­лопрозорої конструкції обчислюють за схе­мою і у порядку, що наведений нижче.


-   угловая зависимость светопропускания и отражения в видимом диапазоне и для всего солнечного спектра, погло­щение солнечной радиации и коэффи­циента пропускания солнечной радиа­ции для системы остекления;

-   распределение температур (температур-ное поле) элементов конструкции.

В. 1.4 Наличие справочной информации по программе для пользователя, включающей основные положения программного руковод­ства, в том числе встроенных, с прямым дос­тупом, библиотек компонентов светопроз-рачных конструкций (систем остекления, га­зонаполнителей стеклопакетов, элементов створок, коробок и разделителей) и окружа­ющей среды, а также библиотеки спектраль­ных характеристик стекол, используемых в светопрозрачных конструкциях.

В. 1.5 Основные требования к вычисли­тельным и моделирующим процедурам прог­раммного обеспечения:

- использование многоволновой спек­тральной модели прохождения излу­чения через систему остекления;

- использование графического задания геометрии рассчитываемого сечения конструкции на экране монитора;

- использование автоматической дис­кретизации модели сечения конструк­ции на расчетные элементы;

- использование библиотеки теплотех­нических показателей материалов при моделировании конструкции;

- возможность визуализации рассчиты­ваемого двумерного температурного поля.

В.2 Определение сопротивления теплопередаче светопрозрачной конструкции

В. 2.1 Для расчета применяют програм­мное обеспечение, отвечающее требованиям раздела В. 1 настоящего приложения.

В. 2.2 Применение расчетного метода дол­жно соответствовать температурным усло­виям 7.10 настоящего стандарта. Условия теп­лообмена на наружной и внутренней поверх­ностях образца моделируют соответственно коэффициентами теплообмена со значениями:

aз = 23,0 Вт/(м2·°С) і aв  = 8,0 Вт/(м2·°С).

В.2.3 Приведенное сопротивление тепло­передаче светопрозрачной конструкции вы­числяют по схеме и в порядке, приведенном ниже.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.22

 


Визначають, використовуючи програмне забезпечення, опір теплопередачі таких еле­ментів та розрахункових зон світлопрозорої конструкції (див. рисунок B.I):

1) центральної зони скління;

2) крайової зони скління;

3) роздільних деталей;

4) крайової зони скління у роздільних деталей;

5) коробки (рами) і стулки.

Визначають площі елементів і розрахун­кових зон з округленням до 0,001 м2, у тому числі площу:

- центральної зони скління: сумарна площа всіх видимих частин скління за винятком смуг розрахункової ширини d, що прилягають до коробки, стулки або роздільних деталей.

- роздільних деталей: площа проекції роздільних деталей на площину, що паралельна площині скління;

-  крайової зони скління: сумарна площа всіх видимих частин скління в межах смуг розрахункової ширини d, що при­лягають до будь-якої частини коробки або стулки;

-  крайової зони скління у роздільних де­талей: сумарна площа видимих частин скління у межах смуг розрахункової ширини d, що прилягають до розділь­ника;


Определяют, используя программное обеспечение, сопротивление теплопередаче следующих элементов и расчетных зон свето-прозрачной конструкции (см. рисунок B.I):

1) центральной зоны остекления;

2) краевой зоны остекления;

3) разделительных деталей;

4) краевой зоны остекления у разделительных деталей;

5) коробки (рамы) и створки.

Определяют площади элементов и расчет­ных зон с округлением до 0,001 м2, в том числе площадь:

- центральной зоны остекления: суммар­ная площадь всех видимых частей ос­текления за исключением полос расчет­ной ширины d, прилегающих к коробке, створке или разделительным деталям;

- разделительных деталей: площадь про­екции разделительных деталей на пло­скость, параллельную плоскости остек­ления;

- краевой зоны остекления: суммарная площадь всех видимых частей остекле­ния в пределах полос расчетной ши­рины d, прилегающих к любой части коробки или створки;

- краевой зоны остекления у раздели­тельных деталей: суммарная площадь видимых частей остекления в пределах полос расчетной ширины d, прилега­ющих к разделителю;


 


1 - центральна зона скління; 2 - крайова зона скління; 3 - коробка і стулка; 4 - роздільна деталь (імпост); 5 - крайова зона скління у роздільної деталі

Рисунок В.1 - Схема розрахункових зон і еле­ментів вікна на прикладі віконного блока з базовими розрахунковими розмірами (фронтальний вид)


1 - центральная зона остекления; 2 - краевая зона остекления; 3 - коробка и створка; 4 -разделительная деталь (импост); 5 - краевая зона остекления у разделительной детали

Рисунок В.1 - Схема расчетных зон и элементов окна на примере оконного блока с базовыми расчетными размерами (фронтальный вид)


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.23

 


-  коробки і стулки: сума площ проекцій всіх елементів коробки і стулки на пло­щину, що паралельна площині скління.

 

Для виробів з роздільними деталями з зовнішнього і внутрішнього боків скління (наприклад, з накладними несправжніми слу-пиками) приймають, що приведений опір теп­лопередачі має таке саме значення, як і іден­тичний виріб без таких роздільників.

 

Для виробів з роздільними декоративни­ми рамками всередині склопакета приймають, що приведений опір теплопередачі має таке саме значення, як і ідентичний виріб без таких роздільників, якщо відстань між ними і по­верхнею скла складає не менше 3 мм.

 

Термічний опір і приведений опір тепло­передачі світлопрозорої конструкції обчис­люють за формулами (6) - (10) даного стан­дарту.

В.3 Визначення приведеного опору

теплопередачі віконних блоків серії виробів

Оцінку можливості визначення розрахун­ковим методом приведеного опору теплопе­редачі віконних блоків серії виробів проводять за таким порядком:

- віконний блок базового розрахунково­го розміру (рисунок B.I) випробову­ють будь-яким лабораторним методом за даним стандартом з герметизацією притулів стулчастих елементів для ви­ключення впливу інфільтрації повітря на результати випробувань;

-  при випробуванні віконного блока інших розмірів допускається перераху­нок результатів випробувань на вікон­ний блок з базовими розрахунковими розмірами за формулою (13);

- виконують розрахунок приведеного опору перевіреного лабораторним методом віконного блока з базовими розмірами з використанням розрахун­кового методу за даним стандартом;

- порівнюють результати лабораторних випробувань і отримані розрахунко­вим методом. Якщо розходження зна­чень приведеного опору теплопередачі не перевищує 10 %, то розрахунковий метод використовують для визначення опору теплопередачі серії виробів (типорозмірного ряду віконних бло­ків).


-  коробки и створки: сумма площадей проекций всех элементов коробки и створки на плоскость, параллельную плоскости остекления.

Для изделий с разделительными деталями с внешней и внутренней сторон остекления (например, с накладными ложными горбы-льками) принимают, что приведенное сопро­тивление теплопередаче имеет такое же зна­чение, как и идентичное изделие без таких разделителей.

Для изделий с разделительными декора­тивными рамками внутри стеклопакета при­нимают, что приведенное сопротивление теплопередаче имеет такое же значение, как и идентичное изделие без таких разделителей, если расстояние между ними и поверхностью стекла составляет не менее 3 мм.

Термическое сопротивление и приведен­ное сопротивление теплопередаче светопрозрачной конструкции вычисляют по формулам (6) - (10) настоящего стандарта.

В.3 Определение приведенного сопротивления теплопередаче оконных блоков серии изделий

Оценку возможности определения расчет­ным методом приведенного сопротивления теплопередаче оконных блоков серии изделий производят в следующем порядке:

- оконный блок базового расчетного размера (рисунок B.I) испытывают любым лабораторным методом по нас­тоящему стандарту с герметизацией притворов створчатых элементов для исключения влияния инфильтрации воздуха на результаты испытаний;

- при испытании оконного блока других размеров допускается пересчет резуль­татов испытаний на оконный блок с базовыми расчетными размерами по формуле (13);

- производят расчет приведенного соп­ротивления испытанного лаборатор­ным методом оконного блока с базо­выми размерами с использованием расчетного метода по настоящему стандарту;

- сравнивают результаты лабораторных испытаний и полученные расчетным методом. Если расхождение значений приведенного сопротивления теплопе­редаче не превышает 10 %, то расчет­ный метод используют для определе­ния сопротивления теплопередаче се­рии изделий (типоразмерного ряда оконных блоков).


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.24

 


В.4 Основні вимоги до супроводжуваль­ної технічної документації

Супроводжувальна технічна документа­ція повинна включати:

- галузь застосування програмного за­безпечення;

- детальний опис призначення програми та її функції;

- опис установлення програми на персо­нальному комп'ютері;

- опис математичних моделей, які вико­ристовуються у програмі;

- детальне і наочне керівництво для ко­ристувача;

- координати служби підтримки і техніч­ної допомоги.


В.4 Основные требования к сопровожда­ющей технической документации

Сопровождающая техническая докумен­тация должна содержать:

- область применения программного обеспечения;

- подробное описание назначения прог­раммы и ее функций;

- описание установки программы на персональном компьютере;

- описание математических моделей, используемых в программе;

- детальное и наглядное руководство пользователя;

- координаты службы поддержки и тех­нической помощи.


ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.25

УДК [69+692.81 +692.83] (083.74)                 МКС 91.060.50                           Ж 39

 

 

 

 

 


Ключові слова: віконні та дверні блоки, теп­лопередача, тепловий потік, термічний опір огороджувальної конструкції, приведений опір теплопередачі.


Ключевые слова: оконные и дверные блоки, теплопередача, тепловой поток, термическое сопротивление ограждающей конструкции, приведенное сопротивление теплопередаче.

Лісовий калькулятор v3.2


Расчёт постава пил. Вкл/выкл подсказку
Диаметр бревна см
Центр постава A мм
Полотно пилы мм
Уширение на сторону мм
X — проставка, мм
C — толщина доски, мм
Y — ширина доски, мм
 
Х
C
Y
1
2
3
4
5
6
7

Ширина постава ХХХ.Х ММ
Смещение постава S ХХХ.Х ММ
Горбыль Z ХХХ.Х ММ

  © www.ecodrev.ru

Пропозиції



http://www.uabio.org/
www.nltu.org.ua
yushchyshyn.com.ua
hptu14.com.ua
тут може бути ваша реклама
тут може бути ваша реклама
тут може бути ваша реклама
тут може бути ваша реклама