Довідник деревообробника — Wood-Info.org

Інформаційно-довідкова система включає документи з питань деревообробки та будівництва (ДБН, ДСТУ, СНиП, ГОСТ, ВСН, організаційно-розпорядчі документи Держбуду України та інших міністерств і відомств, довідкові матеріали, книги, словники), які носять інформаційно-довідковий характер.

Методи вимірювання дефектів і біологічних пошкоджень.

Круглі лісоматеріали і пиломатеріали. Методи вимірювання дефектів і біологічних пошкоджень

Слово “євростандарт” увійшов у термінологію вітчизняної торгівлі лісоматеріалами раніше, ніж були розроблені європейські стандарти. Європейські стандарти (EN) і проекти стандартів (prEN) на лісоматеріали розроблені європейським Комітетом зі стандартизації (CEH). Статус Європейських стандартів справді знімає технічні бар’єри в торгівлі лісоматеріалами між країнами Європи. Для нашої країни використання цих стандартів слід вважати необхідною умовою підтримки і розвитку експорту лісоматеріалів в країни Європи. Ми продовжуємо публікацію матеріалів зі стандартизації круглих лісоматеріалів (див. “Деревообробник” №1(67) за 2 січня 2003 р.) .

Нижче викладені методи вимірювання дефектів і вад круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів, які містять європейські стандарти:

EN 1310:1997 Round and sawn timber - Method of measurement of features

Круглі і пиляні лісоматеріали - Метод вимірювання дефектів

ЕN1311:1997 Round and sawn timber - Method of measurement of biological degrade

Круглі і пиляні лісоматеріали - Метод вимірювання біологічних пошкоджень

Перераховані вище європейські стандарти поширюються на хвойні, листяні пиломатеріали та круглі лісоматеріали і встановлюють методи вимірювання дефектів і біологічних пошкоджень (пошкоджень комахами і грибами), які враховуються при візуальному сортуванні за зовнішнім виглядом чи для оцінки механічних властивостей. Вони не застосовуються для конструкційних пиломатеріалів (див. EN 518 і EN 519). Стандарти не поширюються на лісоматеріали з тропічної зони.

1. Вимірювання дефектів і біологічних пошкоджень пиломатеріалів

1.1. Сучки

При вимірюванні сучки в пиломатеріалах класифікують за їхньою формою і положенням. Розмір, отриманий за вказаними нижче формулами, виражають в міліметрах або в процентах від розмірів поверхні, на якій розташований сучок. За потребою використовують такі символи і суфікси:

d – розмір сучка, у міліметрах;

а – ширина сучка на меншій осі, у міліметрах;

в – ширина сучка на більшій осі, у міліметрах.

Використовують два методи для вимірювання сучків: "Основний метод", використовуваний при візуальному сортуванні, і "Альтернативний метод", використовуваний при оцінці міцності пиломатеріалу. Якщо потрібне сортування за міцністю, має використовуватися EN 518 при візуальному сортуванні і EN 519 при машинному сортуванні. При використанні стандарту має бути зазначено використовуваний метод: основний чи альтернативний.

1.1.1. Основний метод

Розглядається кожен сучок окремо.

Вимірюють сучки на частині або на всій площі пласті (пластей) або крайки (крайок за застосовуваними правилами сортування. На малюнках 1-6 показано вимірювання сучків різних видів. Кожен малюнок супроводжується формулою, яка зазвичай передбачає обчислення середнього арифметичного значення меншої (а) і більшої (b) осі сучка d="(a+b)/2. Вимірюють меншу і більшу осі і обчислюють розмір за формулою. 

Примітка: Найбільший допустимий розмір сучків кожного виду і найбільша допустима кількість таких сучків для пиломатеріалу загалом чи на одиницю довжини вказують у стандарті сортування. Якщо сучки мають розміри менші від допустимих, то допускається більша їхня кількість, але сума розмірів сучків не повинна перевищувати найбільшого допустимого розміру сучків, помноженого на допустиме число сучків найбільшого розміру. Див. формулу:

де: d1,, d2,,…dn розміри окремих сучків у міліметрах;

nmax – найбільша допустима кількість сучків;

dmax – найбільший допустимий розмір сучка в міліметрах.

Якщо передбачається застосування наведеного вище правила, то про це повинно бути зазначено в стандарті сортування.

1.1.1.1. Круглий сучок

Формула 

 

1.1.1.2. Овальний сучок

Формула 

1.1.1.3. Ребровий сучок

Формула:

на пласті (сучок А і сучок В):

 

на крайці (сучок А):

 

Сучок А Сучок В

1 - на пластях; 2 - на крайках (сучок В: не вимірюють, реєструють наявність)

1.1.1.4. Довгастий сучок

Залежно від використовуваного правила сортування:

а) використовують формулу:

б) сучок не вимірюють, реєструють наявність.

Мал. 4. Довгастий сучок.

1.1.1.5. Ребровий довгастий сучок

Залежно від використовуваного правила сортування:

а) вимірюють на крайці і застосовують формулу:

 

або

б) сучок не вимірюють, реєструють наявність.

Мал. 5. Ребровий довгастий сучок.

1.1.1.6. Зшивний сучок

Залежно від використовуваного правила сортування:

а) сучок не вимірюють, реєструють наявність

або

б) реєструють кількість сучків на одиниці довжини.

1.1.1.7. Групові сучки

Вимірюють кожен сучок окремо.

1.1.1.8. Котячі лапки

Вимірюють загальний розмір групи сучків.

Формула

1.1.2. Альтернативний метод

Цей метод використовують для необрізних пиломатеріалів.

Розглядають сучки тільки на пласті та/або на крайці, де вони мають поперечний чи похилий зріз.

Вимірювання сучків різних видів. Розміром є ширина сучка чи групи сучків, обміряна під прямим кутом до подовжньої осі пиломатеріалу.

1.1.2.1 Круглий сучок

1.1.2.2. Овальний сучок

1 - на пластях; 2 - на крайках

1.1.2.3. Ребровий сучок

Сучок А Сучок В

1 - на пластях; 2 - на крайках (сучок В: не вимірюють, реєструють наявність)

1.1.2.4. Довгастий сучок

1.1.2.5. Ребровий довгастий сучок

Сучок вимірюють на крайці, яку він перетинає

1 - на пластях; 2 - на крайках

Мал. 11. Ребровий довгастий сучок.

1.1.2.6. Зшивний сучок

Вимірюють на крайці, див. п. 1.1.2.5. 

1.1.1.7. Групові сучки

Сучки вимірюють на поверхні, яку вони перетинають. Розміром вважають загальний розмір групи сучків (мал. 12 А, розмір d), чи суму розмірів окремих сучків; 

залежно від того, який з цих показників менший.

1.2. Смоляна кишенька

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють велику вісь смоляної кишеньки, виражають в міліметрах і реєструють їхню кількість на метрі довжини чи на повній довжині пиломатеріалу;

чи

б) кишеньку не вимірюють, реєструють наявність.

1.3 Крень

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює крень, виражають у сантиметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини розглянутої поверхні (пласті чи крайки). Якщо крень є в двох чи більш місцях пиломатеріалу, кожну появу крені вимірюють як зазначено вище, і сумують відповідні розміри,

чи

б) крень не вимірюють, реєструють наявність.

1.4 Волокна

1.4.1. Нахил волокон

Використовують креслярку для визначення нахилу волокон. Креслярку зображено на мал. 13.1. Вона складається з вигнутого прута з обертовою ручкою на одному кінці, а на іншому – з голкою, яка установлена під кутом і залишає слід на поверхні пиломатеріалу.

Якщо креслярку простягнути уздовж пиломатеріалу у видимому напрямку волокон з достатнім, але не надмірним зусиллям притиску, вона прокреслить лінію, яка точно показує напрямок волокон.

Для контролю рекомендується провести кілька суміжних ліній, зі зміною напрямку протягування зліва направо і справа наліво; креслярка має йти в тому самому напрямку.

Результат виражають у відсотках, використовуючи формулу:

,

де: х – нахил волокон у міліметрах;

у - довжина, на якій було зроблене вимірювання, у міліметрах.

1.4.2. Спіральні волокна, завиток

Ознаку не вимірюють, реєструють наявність.

1.4.3. Завилкуватість

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює ваду, виражають у сантиметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини розглянутої поверхні (пласті чи крайки). Якщо завилкуватість є в двох чи більш місцях пиломатеріалу, кожну їїпрояву вимірюють як зазначено вище, і сумують відповідні розміри,

чи

б) не вимірюють, реєструють наявність.

1.5. Показник приросту

На одному торці пиломатеріалу позначають якомога довший відрізок прямої, перпендикулярний шарам росту. Рахують кількість шарів росту на цій лінії. Повторюють це саме на іншому торці. На ділянці до 25 мм від серцевини вимірювання не проводять. Суму довжин відрізків на двох торцях ділять на загальне число шарів росту, одержують показник приросту, що є середньою шириною шарів росту в міліметрах (див. мал. 14).

Мал. 14. Показник приросту.

1.6. Прорість

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює ваду, виражають у сантиметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини розглянутої поверхні (пласті чи крайки). Якщо прорість є в двох чи більше місцях пиломатеріалу, кожен її прояв вимірюють як зазначено вище і сумують відповідні розміри,

чи:

б) реєструють число проростей на одному метрі довжини чи на всій довжині пиломатеріалу,

с) прорість не вимірюють, реєструють наявність.

1.7. Заболонь

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) визначають ділянку розглянутої поверхні (пласті чи крайки), де заболонь найширша. Вимірюють ширину і виражають результат у міліметрах чи у відсотках від ширини поверхні,

б) заболонь не вимірюють, реєструють наявність.

1.8. Обзол

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють довжину (с) обзола і виражають її в сантиметрах чи у відсотках від довжини пиломатеріалу. Якщо обзол є на кількох (більше одної) частинах ребра, довжину обзолів сумують: (с1, с2,...сn), (див. мал. 15);

б) вимірюють найбільшу ширину обзола на пласті чи крайці і виражають результат у міліметрах чи у десяткових частках, використовуючи формули:

, ,

де wf – ширина обзола на пласті, в частках ширини;

we– ширина обзола на крайці, в частках товщини;

а – повна ширина пласті, в міліметрах;

а1 – ширина пласті, зменшена обзолом;

b – повна товщина крайки, в міліметрах;

b1 – товщина крайки, зменшена обзолом.

в) обзол не вимірюється, реєструється наявність.

Мал. 15. Обзол.

1.9. Тріщини

1.9.1. Пластева, крайкова, торцева тріщини, наскрізна тріщина

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють їхню довжину по відстані між двома лініями, перпендикулярними подовжній осі пиломатеріалу, які проходять через кінці тріщини. Для групи тріщин вимірюють загальну довжину групи. Якщо є кілька тріщин чи груп тріщин, вимірюють суму їхніх довжин. Результат виражають у міліметрах чи у відсотках від довжини пиломатеріалу

або

б) тріщини не вимірюють, реєструють наявність.

1.9.2. Кільцева і серцевинна тріщини

При появі тільки в одному чи обох торцях реєструють наявність тріщин. При появі на пласті чи на крайці вимірюють відповідно до п. 1.9.1.

1.9.3. Тріщина усушки

Залежно від використовуваних правил сортування:

а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює тріщини, виражають у міліметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини поверхні (пласті або крайки);

6) тріщини не вимірюють, реєструють наявність.

1.10. Пожолоблення

1.10.1 Поздовжнє пожолоблення по пласті і крайці

Вимірюють найбільше відхилення від прямолінійності:

а) для пиломатеріалів завдовжки не більш 2 м – прикладаючи прямий брусок, результат виражають у міліметрах;

б) для пиломатеріалів завдовжки понад 2 м – прикладаючи прямий брусок довжиною 2 м симетрично від точки, де за візуальною оцінкою є найбільше викривлення. Результат виражають у міліметрах на довжині 2 метри (див. розмір "w" на мал. 16 і розмір "х" на мал. 17).

Рис. 16. Подовжнє пожолоблення по пласті.

Рис. 17. Поздовжнє пожолоблення по крайці.

1.10.2 Поперечне пожолоблення

Вимірюють найбільше відхилення на ширині пиломатеріалу, виражають у міліметрах чи у відсотках ширини. Див. розмір "z" на мал. 18.

Мал. 18. Поперечне пожолоблення.

1.10.3 Крилатість

Вимірюють найбільше відхилення поверхні на характерній ділянці довжини пиломатеріалу завдовжки 2 м, виражають у міліметрах чи у відсотках від довжини пиломатеріалу. Див. розмір "у" на мал. 19.

 

Рис. 19. Крилатість.

1.11. Ушкодження комахами

Реєструють число отворів і найбільший діаметр у міліметрах. У групової червоточини вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює групу отворів, виражають у сантиметрах чи у відсотках від ширини і/чи довжини ушкодженої пласті чи крайки. Якщо на пласті чи на крайці є кілька групових червоточин, сумують їхні відповідні розміри.

1.12. Ураження грибами.

1.12.1. Забарвлення

Вимірюють ширину і/чи довжину прямокутника, що охоплює забарвлення, виражають у сантиметрах чи у відсотках від ширини і/чи довжини ушкодженої пласті чи крайки. Якщо на пласті чи на крайці є кілька плям забарвлення, сумують їхні відповідні розміри.

1.12.2 Тверда гнилизна і гнилизна

а) ознаку не вимірюють, реєструють наявність

або

б) вимірюють ширину і/чи довжину прямокутника, що охоплює ваду, виражають у сантиметрах чи у відсотках від ширини і/чи довжини пошкодженої пласті чи крайки. Якщо на пласті чи на крайці є кілька плям гнилизни, сумують їхні відповідні розміри.

Підготовлено

за матеріалами Центру

з експертизи та стандартизації лісоматеріалів “ЛЕСЭКСПЕРТ”

Газета "Деревообробник"

Лісовий калькулятор v3.2


Расчёт постава пил. Вкл/выкл подсказку
Диаметр бревна см
Центр постава A мм
Полотно пилы мм
Уширение на сторону мм
X — проставка, мм
C — толщина доски, мм
Y — ширина доски, мм
 
Х
C
Y
1
2
3
4
5
6
7

Ширина постава ХХХ.Х ММ
Смещение постава S ХХХ.Х ММ
Горбыль Z ХХХ.Х ММ

  © www.ecodrev.ru

Пропозиції



http://www.uabio.org/
galexpo.com.ua/derevo
www.nltu.org.ua
yushchyshyn.com.ua
hptu14.com.ua
тут може бути ваша реклама
тут може бути ваша реклама
тут може бути ваша реклама